Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заціпеніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
емоційний — а, е. 1) Який виражає емоції, насичений ними. || Який викликає емоції. •• Емоці/йна анестезі/я заціпеніння, зникнення емоцій, понижена чутливість до зовнішнього світу. Емоці/йна деприва/ція загальний термін для позначення будь якої ситуації, коли … Український тлумачний словник
неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… … Український тлумачний словник
відтавати — таю/, тає/ш, недок., відта/нути, ну, неш, док. 1) Розморожуватися під дією тепла. || Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла. 2) перен. Виходити зі стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом якшуватися … Український тлумачний словник
восковий — а/, е/. 1) Зробл. з воску. || Укритий або просочений воском. •• Воскова/ міль міль, що паразитує на стільниках. 2) перен. М який, податливий (про людську вдачу). •• Воскова/ хи/ткість (гну/чкість) мед. заціпеніння м язів, при якому вони… … Український тлумачний словник
захолодити — лоджу/, ло/диш, док., перех., розм. 1) Зробити холодним; охолодити. 2) Дати кому , чому небудь змерзнути. || Викликати відчуття холоду в чому небудь. || безос. 3) перен. Паралізувати що небудь, довести до заціпеніння … Український тлумачний словник
зморозити — о/жу, о/зиш, док., перех. 1) розм. Заморозити до твердого стану. || Попсувати морозом. 2) перен., розм. Примусити кого небудь дуже змерзнути від холоду. 3) перен., розм. Паралізувати, скувати чиї небудь рухи, призвести до заціпеніння. || безос.… … Український тлумачний словник
крижаний — а/, е/. 1) Прикм. до крига. || Зробл. із криги. Крижана хижа. 2) Пронизливо холодний; холодний, як лід. 3) перен. Який призводить до заціпеніння; ворожо холодний, холодно зневажливий. || Надмірно байдужий, холодно спокійний … Український тлумачний словник
поглушати — а/ю, а/єш, недок., рідко, поглуши/ти, лушу/, лу/шиш, док., перех. 1) Позбавляти всіх чи багатьох здатності чути що небудь. || безос. 2) Робити нечутним (все чи багато чого небудь); заглушати. 3) Не давати рослинам нормально розвиватися, рости. 4) … Український тлумачний словник
потерпати — а/ю, а/єш, недок., розм. 1) Відчувати страх перед ким , чим небудь; боятися. || Відчувати побоювання, що може статися щось недобре, неприємне, страшне. || Відчувати неспокій, тривожитися за кого , що небудь. 2) Терпіти злидні, нестатки, жити в… … Український тлумачний словник
